Чемпіони зі стуку: росіяни пишуть доноси на українців, пацифістів та Третьяковську галерею

З початком повномасштабного вторгнення в Україну росія переживає відродження культури доносів. "Стукають" усі: дорослі та діти, молодь і пенсіонери, депутати та виборці.

Новини.LIVE розповідають про найбільш яскраві випадки такого роду, які сталися за останні місяці.

Українська загроза

Один із найпопулярніших мотивів параної сьогоднішніх росіян — підступні українські диверсанти. Так, 1 лютого машиніст поїзда, що прямував з Твері до москви, побачив дорогою вивішений на паркані український прапор з написом "Ні війні", повідомляє телеграм-канал ASTRA. Доїхавши до найближчої станції, пильний машиніст негайно повідомив куди слід, силовики вилучили прапор і завели на власника паркану кримінальну справу.

Ще пильнішою виявилася 63-річна пенсіонерка з чукотського селища Провіденія. Її насторожило, що робітниця місцевого відділення "Пошти росії" має прізвище Логашенко. Після недовгих роздумів, пенсіонерка написала донос до поліції про неприпустимий факт збирання особистих даних росіян особою з українським прізвищем, повідомляють "Осторожно, новости". Найсмішніше у цьому те, що українське прізвище має ще й заступник губернатора Чукотки — член партії "Единая россия" Ілля Давиденко. Чи слід "єдиноросу" також чекати на донос на свою підозрілу персону — поки невідомо.

І зовсім вже огидна історія сталася в тимчасово окупованому Криму. Учні однієї зі шкіл зняли на відео, як їхня однокласниця, вимушена переселенка з Херсона, відмовляється вставати під час виконання державного гімну окупантів. Також виявилося, що дівчинка малює у зошиті українські прапори та написи "Слава Україні".

З цього приводу місцевий блогер Олександр Таліпов написав донос у так звані кримські "МВС" та "міністерство освіти". Як повідомляє "Черта", блогера-колаборанта обурила "чорна невдячність" депортованих херсонців. На думку Таліпова, перш ніж давати їм матдопомогу та житлові сертифікати, окупаційна влада має змусити їх підписати заяву з "осудом нацистського режиму в Україні та визнанням Криму, Донбасу, Херсонської та Запорізької областей територіями російської федерації".

Згубні цінності пацифізму

Не менш пильно росіяни стежать і за чистокровними співвітчизниками, яких запідозрили в недостатньо позитивному ставленні до воєн, які веде рф.

Так, у січні пильні громадяни настрочили на ім'я дитячого омбудсмена Надії Болтенко донос на директора Новосибірського міського відкритого коледжу Сергія Чернишова. На думку невідомих заявників, Чернишев прищеплює своєму неповнолітньому сину Федору "цінності пацифізму", розповідає про напад росії на Україну і навіть звозив його на канікули до ворожої Грузії.

"Допоможіть, Надіє Миколаївно, дитина гине!" — волають донощики до дитячого омбудсмена.

"Надія Миколаївна — молодець. Надію Миколаївну не дуже хвилює, що контори на кшталт обласного "Центру патріотичного виховання" роблять із дітей мілітаризованих зомбі. Звичайно, пацифізм куди небезпечніший", — написав у відповідь Чернишов на своїй сторінці у Facebook.

Взагалі ж, директору коледжу давно вже варто було здогадатися, що пацифізм на його батьківщині — це термін лайливий. Наприклад, отець Іоанн Коваль, священник одного з храмів у московському Любліно, став об'єктом доносу з боку власних парафіян за те, що вставив у так звану "молитву про Святу Русь" слово з трьох букв — але не те, про яке можна було б подумати. У фразі "Повстань, Боже, на допомогу людям Твоїм і подай нам силою Твоєю перемогу" священик замінив слово "перемога" на слово "мир". Цей боязкий протест видався керівництву РПЦ настільки блюзнірським, що патріарх Кирило (Гундяєв) особисто усунув Коваля від богослужінь.

Потоптання скрєп

Ще одна популярна тема для доносів — розхитування моральних засад російського народу. Особливо показова історія такого роду сталася в Якутську: група місцевих пенсіонерів "настукала" на нігерійського стриптизера, який виступав у міських клубах під псевдонімом Містер Скін.

"Під час новорічних свят по вотсапу надіслали огидне відео, яке не вкладається в голові. На відео чоловік у самих плавках закликає жінок із зали і здійснює з ними імітацію статевого акту… Якщо ми й далі будемо робити вигляд, що не помічаємо ці збочення, і сидіти склавши руки, то всі немислимі види розпусти, у тому числі незаконна проституція, хіба не пошириться містом і улусами? — поскаржилися донощики.

Хто і навіщо вирішив порадувати якутських бабусь та дідусів новорічним відео зі стрип-клубу — історія замовчує. Проте для містера Скіна почалися важкі часи: за наводкою пенсіонерів з його танцями ознайомився колишній глава "Якутгазпрому" Афанасій Максимов, який публічно заявив, що в Чечні цьому "нігеру відрізали б член".

За це, безумовно, надзвичайно гуманістичне та людинолюбне висловлювання Максимову нічого не було, а ось бідолаху-нігерійця запросили на бесіду до місцевої адміністрації. Однак переляканий Містер Скін вирішив не спокушати долю і, як повідомляє The Insader, спішно залишив Якутськ.

Взагалі ж, тема "розпусти" настільки хвилює росіян, що здається, якби не пильність і міцна рука правоохоронних органів, вся росія негайно поринула б у пучину сексуальних збочень. Так, на початку січня депутат Держдуми Олександр Хінштейн написав черговий донос про пропаганду ЛГБТ на книжкове видавництво Popcorn Books. Особливо обурило депутата те, що видавництво не лише видає книги з ЛГБТ-персонажами, а й нахабно розміщує на їхніх обкладинках цитату з російської конституції про гарантії свободи слова та заборону цензури.

"Розраховую, що справу буде доведено до суду і Popcorn Books, яка кинула державі відкритий виклик, отримає по заслугах", — написав Хінштейн у своєму телеграм-каналі.

Юда та запійний алкоголізм

Не уникла народного "стуку" навіть одна з головних скріп російської культури — Третьяковська галерея. Міністерство культури рф вимагає від її керівництва підготувати відповідь на скаргу такого собі Сергія Шадріна, який звинувачує Третьяковку у невідповідності "російським духовно-моральним цінностям".

Як з'ясувалося, відвідавши галерею, громадянин Шадрін відчув глибокий песимізм, відчуття порожнечі та безпросвітності. Як пише The Moscow Times, особливо Шадріна образило те, що на "Тайній вечері" "неможливо зрозуміти, хто є Юдою", а у творах другої половини XX століття присутні сцени "численних похорон, зокрема в присутності маргінальних соціальних елементів", "запійного алкоголізму" та "волюнтаристські інтерпретації" образів правителів та діячів культури.

Такого удару благонадійна Третьяковка не очікувала. Директор Ермітажу Михайло Піотровський образився за колег і у відкритому листі "Российской газете" назвав скаргу Шадріна провокацією, заявивши, що донос не повинен ставати головним російським "національним жанром".

Тут, щоправда, пан Піотровський виявився дещо непослідовним: ще в червні він вихваляв в інтерв'ю тій же "Российской газете" імперські традиції та війну як "самоствердження нації". Однак коли ця нація почала самостверджуватися на близьких Піотровському речах, директору Ермітажу це чомусь не сподобалося. Хоча, зауважимо, доноси свого часу були цілком визнаною частиною російських імперських традицій — чого варта була одна лише Таємна канцелярія зі своїми "словом і дєлом". Тож тепер і Ермітажу, і Третьяковській галереї залишається мовчки терпіти, радіючи поверненню цих істинно національних "скрєп".