Чорнобиль та війна: як події в Україні спонукали Німеччину відмовитися від атомної енергетики
Поділитися
Кінець атомної ери. Цими вихідними Німеччина, як і обіцяла, зупинила роботу своїх останніх АЕС. У ніч проти неділі німці вивели з експлуатації три станції: "Ізар-2" в Баварії, "Некарвестхайм-2" у Баден-Вюртемберзі та "Емсланд" у Нижній Саксонії.
АЕС, які останнім часом виробляли приблизно 5% електроенергії в країні, відключили в рамках так званого "енергетичного переходу". Його мета — до 2035 року повністю перейти на зелену енергетику, тобто виробляти електроенергію із відновлювальних джерел.
Рішення про остаточну відмову від мирного атому далося німецькій владі непросто. Ще тиждень тому в політичному Берліні лунали заклики відтермінувати закриття реакторів хоча б на кілька місяців, щоб не ставити під загрозу безпеку енергопостачання в країні.
Причому про тимчасове продовження роботи АЕС канцлера Олафа Шольца просили як опозиційні християнські демократи, так і ліберали, що входять до правлячої коаліції.
Не підтримали закриття АЕС і більшість німців. За даними соціологів, майже 60% жителів країни назвали рішення уряду про відмову від мирного атому неправильним. Причина очевидна: люди бояться подальшого росту цін на електроенергію, які й так вже буквально вибухнули.
Прощавай, атоме: український фактор
Фактично рішення про закриття усіх німецьких АЕС було ухвалено у 2011 році урядом Ангели Меркель після аварії на японській атомній станції Фукусіма. Але дискусія про відмову від атомної енергетики почалася набагато раніше — у 1986 році, після катастрофи на Чорнобильській АЕС.
Ця аварія стала приводом до масштабних протестів проти використання мирного атому і саме після Чорнобилю нині правляча Соціал-Демократична партія оголосила, що виступатиме за закриття усіх німецьких АЕС і закріпила цю позицію у своїй політичній програмі.
Події в Україні вплинули і на строки закриття АЕС. Зупинити роботу всіх своїх атомних електростанцій Німеччина планувала до кінця 2022 року. Утім, після повномасштабного нападу Росії на Україну експлуатацію реакторів вирішили продовжити ще на кілька місяців. Німеччина, яка взяла курс на відмову від усіх російських енергоресурсів, боялася проблем з енергопостачанням.
Баварський виняток: чи дозволять одній із найбагатших земель Німеччини знову запустити АЕС
В остаточну відмову від мирного атому, схоже, вірять не всі німецькі політики. Принаймні, регіональні. Прем'єр Баварії — однієї із найбагатших німецьких земель — Маркус Зедер вже заявив, що проситиме федеральний уряд переглянути своє рішення. І це через кілька годин після закриття останніх АЕС!
Зьодер хоче, щоб для баварців зробили виняток — дозволили їм і далі експлуатувати атомну електростанцію "Ізар-2", розташовану на території землі. Мовляв, нині, у часи енергетичної кризи відмовлятися від атомної енергетики не тільки ризиковано, а й нерозумно. Це можна зробити трохи пізніше.
"Баварія вимагає, щоб федеральний уряд взяв на себе відповідальність за безперервну роботу ядерної енергетики. Поки криза не закінчилася і країна не перейшла на відновлювані джерела енергії, ми повинні використовувати всі види енергії до кінця десятиліття. Той, хто, подібно до правлячої коаліції, сподівається, що наступна зима буде такою ж м'якою, як і попередня, діє вкрай наївно і недбало для такої індустріальної країни, як Німеччина", — сказав Зедер. І пообіцяв — у разі позитивного рішення із Берліну Баварія готова взяти на себе відповідальність за роботу АЕС.
Подумав баварський прем'єр і про інші землі. Він вимагає від уряду розробити і презентувати план реактивації відключених АЕС. Щоб в разі потреби атомні електростанції змогли швидко відновити свою роботу.
Офіційний Берлін вже відреагував на заклики баварського прем'єра — міністр з охорони довкілля порадила Зедеру не займатися політичним популізмом.
Немирний атом: Німеччина хоче санкцій проти атомної енергетики Росії
У день закриття власних АЕС, німці згадали і про атомну енергетику країни-агресорки Росії. Віцеканцлер і міністр економіки Німеччини Роберт Габек запропонував запровадити санкції проти атомної промисловості РФ. На рівні ЄС.
Наприклад, включити штрафні обмеження до наступного, вже одинадцятого санкційного пакету, за розробку і узгодження якого європейці візьмуться вже найближчим часом.
"Ми бачили, що Росія цілеспрямовано використовує залежність у сфері енергетики для чинення тиску. Тому федеральний уряд закликав Єврокомісію запровадити санкції і щодо цивільного атомного сектора. Ядерна технологія — винятково чутлива сфера, і Росія тут більше не може сприйматися як надійний партнер", — сказав Габек.
Про які санкції йдеться — політик не уточнив. Утім, на початку квітня, після візиту до України, він пропонував запровадити санкції проти держав, які купують у Росії уран для своїх атомних електростанцій. Не одразу, а після певного перехідного періоду. "Важливо почати і не боятися рішучих дій і в цій сфері", — пояснив Габек.
Залежність ЄС від атомного сектору Росії і справді серйозна. Майже 20% урану для своїх АЕС країни Євросоюзу отримують із Росії. А Болгарія, Словаччина, Угорщина та Чехія залежні від цих поставок повністю, тобто на 100%. На продажі урану в Євросоюз Росія заробляє 450 мільйонів євро на рік.
Читайте Новини.LIVE!
