Санкції, трибунал та експорт зерна: головні підсумки Генасамблеї ООН для України
Поділитися
Українська делегація повернулася до Києва після поїздки в Нью-Йорк на Генеральну асамблею ООН. Про що домовилися, чого вдалося досягти і які головні підсумки для Києва? Ми дізналися про це як із заяв, зроблених у кулуарах штаб-квартири Об'єднаних націй, так і з дипломатичних джерел. І таких результатів — три.
Псевдореферендуми, санкції та зброя
Ця тема виникла несподівано для більшості учасників Високих дебатів, коли у розпал Генасамблеї москва заявила про намір провести "референдуми" на окупованих українських територіях та ще й мобілізацію почала.
Довелося терміново розпочати консультації між союзниками, результатом яких стала офіційна заява країн "великої сімки" щодо невизнання будь-яких можливих підсумків такого "голосування". А також чітка обіцянка нових санкцій проти росії та неформальна домовленість зі Штатами та Британією про збільшення постачань зброї, раз вже виникла нова загроза. Головний дипломат України Дмитро Кулеба сказав про це відкрито, виступаючи в ООН:
"Жодні слова засудження не можуть зупинити російську армію. Зупинити їх може лише українська армія, оснащена сучасною зброєю наших партнерів. І це тема практично кожної моєї розмови, яку я веду тут, у Нью-Йорку. Найкращий спосіб зупинити путіна — надати Україні зброю", — заявив міністр.
Як наслідок, те, що мало стати ударом для України, дало додаткові шанси. Якщо всі перші особи були в цей момент у Нью-Йорку, їм довелося і публічно реагувати, і під час зустрічей з українською делегацією (а до штатів прилетіли і глава МЗС Кулеба, і прем'єр Шмигаль, і — практично інкогніто — новий генпрокурор України Костін) давати цілком конкретні обіцянки.
Міжнародний трибунал з воєнних злочинів
Україна тривалий час розглядала варіанти, який саме механізм використати, щоб військові злочини росії не залишилися безкарними.
За даними дипломатичних джерел, від процесу в Міжнародному кримінальному суді все ж таки вирішили відмовитися (хоча з ним постійно і підтримуються контакти), тому що росія може не визнати його юрисдикцію. Зрештою зупинилися на ідеї скликання спеціального міжнародного трибуналу. Вищого суду, який створюється виключно для розгляду низки справ, об'єднаних загальними ознаками: одна територія, одні злочинці, ті самі потерпілі.
До цього такі трибунали створювалися лише рішеннями Ради безпеки Об'єднаних націй, але юристи зазначають, що ні в Статуті ООН, ні в міжнародному праві порядок скликання ніде не передбачено, а отже, теоретично це можна зробити і рішенням Генеральної асамблеї — там у москви права вето немає. А якщо це станеться, Україна зможе добитися не лише засудження росії, а й отримання репарацій.
"На всіх зустрічах ми говоримо про відновлення України — насамперед для виживання протягом цього зимового періоду, протягом усього воєнного часу, а також після війни. Компенсувати втрати України має агресор. Заморожені російські активи, наскільки нам відомо, це від 300 до 500 мільярдів (доларів. — Ред.), заморожених в різних країнах. Канада вже зробила прецедент, ухвалила національне законодавство про можливість конфіскації заморожених російських активів — і державних, і активів російських олігархів — на користь України для майбутнього відновлення. Ми також закликаємо всіх партнерів скористатися такою можливістю", — пояснює за підсумками своїх переговорів у Нью-Йорку прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Остаточного рішення про створення трибуналу, звісно, ще немає. Але принципової домовленості з союзниками, і в першу чергу зі Штатами, саме в рамках цієї Генеральної асамблеї досягнуто. І це, безперечно, результат номер два. Є й третій.
Зернову угоду вдалося відстояти
Одним із основних завдань української делегації було домогтися збереження Стамбульського договору про експорт зерна та зняття блокади українських портів.
Як розповіли нам джерела в дипломатичних колах, члени української делегації практично під час кожної Нью-Йоркської зустрічі казали своїм співрозмовникам, що росія всіляко загрожує цю угоду зірвати. Зокрема, висуває неприйнятні умови — наприклад, налагодити експорт свого аміаку, причому через Одеський припортовий завод та порт "Південний" на Одещині — інакше, мовляв, зірве транспортування українських зернових морем.
А ось допомогти відстояти і експорт, і саму домовленість можуть і Об'єднані нації, які не хочуть не допустити голоду у світі, і країни Африки, адже це вони — отримувачі українського зерна, як безпосередньо, так і через продовольчу програму ООН.
"До повномасштабного вторгнення росії Україна була четвертим у світі експортером пшениці та одним із провідних постачальників зерна в рамках Всесвітньої продовольчої програми. Блокада чорноморських портів призвела до того, що понад 20 мільйонів тонн українського зерна опинилися "у пастці", що посилило найсерйознішу продовольчу кризу, яку світ бачив за останні десятиліття. І скажу, коли ви маєте справу з росією, я б не стала довіряти росіянам у багатьох питаннях на даний момент", — пояснила заступниця голови USAID Ізабель Коулман.
Створення неформальної коаліції для тиску на москву є ще одним результатом цього американського візиту для України. Так, вона не сформована на папері, формально. Однак переговори на полях Генасамблеї показали, як багато країн москва налаштувала б проти себе, знову розпочавши бойові дії в Чорному морі в районі українських портів — Одеси, Чорноморська, "Південного" — і таким чином зірвавши вихід у рейси суден із українським зерном.
Загалом ці дні у Нью-Йорку Україна використала по-максимуму. Перша леді, Олена Зеленська, вперше презентувала свій благодійний фонд, а ще попросила генсека ООН допомогти у розслідуванні вивезення тисяч українських дітей до росії.
Прем'єр Шмигаль провів перші переговори з новим главою британського уряду й отримав запевнення, що вона робитиме для України не менше за Бориса Джонсона. Кількість двосторонніх зустрічей загалом перевищила півсотні. Але ці три напрями — невизнання світом "референдумів", розслідування воєнних злочинів та збереження експорту зерна — виявилися, напевне, найрезультативнішими.
Читайте Новини.LIVE!
