Христя Фріланд може стати новим генсеком НАТО? Експерт прокоментував

Російський президент володимир путін з допомогою своїх сил в НАТО блокуватиме ймовірність призначення на посаду генерального секретаря НАТО нинішньої віцепрем’єр-міністерки Канади Христі Фріланд. Проти її призначення також виступлять країни Європи, які вважають, що призначати жінку на пост генсека НАТО під час війни у Європі — не на часі.

Про це в коментарі Новини.LIVE сказав голова Всеукраїнської громадської організації "Україна в НАТО" Юрій Романюк.

За даними CBC News, які посилаються на чотири джерела в Оттаві, Вашингтоні та Брюсселі, Фріланд розглядається як потенційна наступниця нинішнього генсека Єнса Столтенберга. Політикиня має українське походження, вона народилась у родині матері-українки та займає проукраїнську позицію у міжнародній політиці.

Що може змінити призначення Фріланд

Романюк каже, що призначення Фріланд мало б величезний плюс для України і мінус для росії. Тому путін через свої сили в НАТО — Угорщину чи навіть Італію — це призначення блокуватиме.

"Кремль працюватиме проти двох кандидатів на пост генсекретаря НАТО — це експрем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон та Фріланд. Проти її призначення також виступить і Європи, яка вважає, що призначати жінку на пост генсека НАТО під час війни у Європі — не на часі. Можливо, розгляд кандидатури Христини — це навмисне запущена дезінформація, а насправді розглядається інша кандидатура", — уточнив Романюк.

Він також прокоментував ймовірність призначення Бориса Джонсона, додавши, що проти його кандидатури виступлять французи.

"Причина — умовне загострення військово-політичного протистояння. Макрона влаштує будь-хто, тільки не британці. І загалом Франція та Захід не можуть простити Джонсону реалізацію його ідеї по виходу Великобританії із складу Євросоюзу", — уточнив Романюк.

За його словами, в таких умовах генсеком НАТО може стати абсолютно компромісна фігура, цілком прийнятна для всіх. Наприклад, колишній президент Хорватії.

"Загалом 2-3 ключові кандидати обговорюються наперед. І президенти, які їдуть на саміт НАТО, вже про них знають. Голосування у НАТО проводиться консенсусом голосів. Найголовніше, щоб котрась із країн не сказала "ні". Тому, якщо Угорщина скаже "ні" Христині, а Франція — Борису — все, ці кандидати автоматично вилетіли", — нагадав експерт.

Він нагадав ще позицію Туреччини, яка досі не була озвучена, а також про заборону Канади на надання оптики для виробництва турецьких бойових безпілотників Bayraktar.

"Турки авансом погодились на включення до НАТО Фінляндії та Швеції з умовою, що ті виконають свої зобов'язання перед ними щодо курдів. Але здається, реальність може не співпасти з очікуваннями Ердогана. Щодо блокування Канадою оптики для Bayraktar, то вона відмовила у їх постачанні навіть для виробництва українській армії. Думаю, Ердоган скористається шансом відомстити Канаді за таку політику щодо Туреччини", — підсумував Романюк.

Нагадаємо, термін повноважень нинішнього генсека Столтенберга був продовжений до 2023 року через війну в Україні. На цьому посту він перебуває із 1 жовтня 2014 року.