Китайська експансія: навіщо китайці беруть під контроль європейські порти

Канцлер Німеччини Олаф Шольц збирає валізи. Наприкінці цього тижня він із чималою делегацією чиновників та великих бізнесменів вирушить до Пекіна. Візит ще навіть не почався, а Шольца вже критикують за подарунок, який канцлер надав китайцям напередодні поїздки.

Незважаючи на опір та протести обох молодших партнерів із правлячої коаліції та шести міністрів свого уряду, Шольц дав добро на продаж великій китайській судноплавній компанії акцій одного з найбільших портів Німеччини — Гамбурзького. І зробив це за тиждень до вильоту в Китай.

24,9%: передісторія та умови угоди

На порт Гамбурга — один із найважливіших морських вузлів Європи — китайці накинули оком вже давно. Державна компанія КНР Cosco — один зі світових лідерів у сфері контейнерних перевезень, ще минулого року заявила, що не проти купити 35% акцій контейнерного терміналу порту. Але угоду поставили на паузу через повномасштабне вторгнення росії в Україну. Німецькі політики нарешті усвідомили, наскільки сильно країна залежить від російського газу, і поставили логічне питання: а чи варто потрапляти в економічну залежність ще й від Китаю?

Не в захваті від угоди був і Брюссель. Німецькі ЗМІ повідомляють: представники Єврокомісії прямо просили Олафа Шольца відмовитися від переговорів із Cosco, щоб китайці не отримали доступу до конфіденційної інформації про роботу порту, адже він є найважливішим об'єктом критичної інфраструктури не лише Німеччини, а й Європи. Та й узагалі, окрім цивільного, Гамбурзький порт має ще й військове значення. Тобто віддавати частину його акцій китайському інвестору не просто не розумно, а ще й небезпечно.

Шольц усі аргументи вислухав і ухвалив рішення — дозволити угоду. Щоправда, на менш вигідних для китайців умовах. Німці погодилися продати Cosco не 35%, а 24,9% акцій контейнерного термінала, щоб компанія не мала права голосу при ухваленні важливих рішень.

"Канцлер Німеччини вже висловлювався з цього приводу і чітко дав зрозуміти, що йдеться не про продаж частин Гамбурзького порту, а лише про частку в одному терміналі. Проданий пакет акцій — 24,9% — гарантує відсутність стратегічного контролю, це буде лише мовчазна участь", — пояснила журналістам позицію Шольца заступниця прессекретаря німецького уряду Крістіані Хоффманн.

Небагатослівними були й у Пекіні. Від китайської сторони угоду прокоментував офіційний представник Міністерства закордонних справ. Ван Веньбін зробив це дуже стисло і навіть скривджено: "Наша співпраця є взаємовигідною. Ми сподіваємося, що зацікавлені сторони зможуть розумно поглянути на китайсько-німецьку співпрацю і припинять свої безпідставні спекуляції". І це явно закидалося  численним противникам тісної співпраці з Китаєм.

Небезпечні зв'язки: чому німецькі політики бояться дружити з Китаєм

"Що ще має статися на планеті, щоб у Німеччини розплющилися очі на навколишню реальність і вона перестала підлещуватися перед ворогами вільного демократичного світу?" — це риторичне запитання поставила одна з топових фігур "Вільної демократичної партії Німеччини" та голова комітету Бундестагу з оборони Марі-Агнес Штрак-Ціммерман, коментуючи нову угоду з Cosco. А її соратник з політичної сили, міністр юстиції Марко Бушманн додав, що "не можна допускати, аби будь-яка критично важлива інфраструктура Німеччини потрапила під контроль китайського уряду. Це питання незалежності".

Рознесли вщент канцлера Шольца не лише ліберали, а й другий партнер із правлячої коаліції — "зелені". "Німеччина не має повторювати у відносинах з Китаєм ті самі помилки, які вона минулі 20 років припускала у відносинах з росією", — заявив голова комітету бундестагу у справах Європи Антон Хофрайтер. А головна дипломатка країни Анналена Бербок пообіцяла, що офіційний Берлін не заплющуватиме очі на порушення прав людини в Китаї.

Не мовчали, звісно, й опозиціонери. Християнські демократи, яким тільки ледачий не дорікає за енергетичну залежність від кремля, "відірвалися" на повну. Так, наприклад, голова ХДС Фрідріх Мерц порадив Шольцу під час візиту до Китаю зустрітися з колишнім лідером країни Ху Цзіньтао, якого на очах у всього світу під руки буквально силою вивели зі з'їзду Компартії Китаю. І переконатися, що з чоловіком усе гаразд.

Чи загрожує канцлеру Німеччини урядова криза

Олаф Шольц випади на свою адресу практично не коментує. Він тільки раз заявив, що всі побоювання є безпідставними і в жодну залежність від Китаю німці не потраплять. Навпаки, лише виграють. Адже китайські інвестиції дадуть новий поштовх розвитку Гамбурзького порту. Just business, нічого більше. У Гамбурзі, до речі, Шольц сім років працював мером, і досить успішно.

Чи повірять канцлеру його міністри — поки що не зрозуміло. Найімовірніше, це залежатиме від того, як він з'їздить до Китаю і що скаже під час свого візиту. Інакше кажучи, чи дозволить Шольц собі публічну критику на адресу китайського керівництва, чи промовчить, поставивши вище економічні інтереси. За другого варіанту після повернення, вдома, партнери з коаліції, напевно, влаштують йому "розбір польотів". Який цілком може призвести до серйозної урядової кризи.

Не Гамбургом єдиним: які європейські порти контролює Китай

Тим часом експерти звертають увагу на збільшення морських апетитів Пекіна. Китайські інвестори вже зайшли до портів Греції, Бельгії, Нідерландів, Франції, Італії, Іспанії, Мальти. Так, китайці повністю контролюють Пірейський порт. А в порти Роттердама, Брюгге, Гавра, Бретані, Валенсії та Більбао поки що тільки активно вкладають гроші. Наразі до цього переліку додався і Гамбурзький порт.