Кроком руш! Чи поверне Німеччина призов до армії

За свою доволі довгу політичну кар'єру новий міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус роздав не один десяток інтерв'ю. Однак жодне не викликало такого резонансу, як остання розмова з журналістами видання Süddeutsche Zeitung.

У ній очільник міністерства оборони, який свого часу відслужив у армії, несподівано зізнався, що вважає призупинення  призову до Бундесверу великою помилкою. І це одне речення стало приводом для дискусії, в якій бере участь уся країна. Вже кілька днів політики, військові експерти та громадяни обговорюють, чи варто повернутися до обов'язкової строкової служби.

Призов по-німецьки: історія питання

Обов'язковий призов до армії у Німеччині запровадили через деякий час після завершення Другої Світової війни. У Західній Німеччині — у 1957 році, коли ФРН дозволили мати власні збройні сили і утворився Бундесвер. У Східній Німеччині — на 5 років пізніше, у 1962 там почали призивати до лав Національної народної армії.

В обидві німецькі армії брали чоловіків з 18 років, а от строк служби і підхід до неї були різним. Західні німці віддавали збройним силам один рік і мали право поміняти військову службу на цивільну. Наприклад, попрацювати на благо суспільства у лікарні чи будинку опіки. Східні служили півтора року, без жодної альтернативи.

Після об'єднання Німеччини Національну народну армію розпустили і залишився тільки Бундесвер з однаковими правилами для всіх. Громадян об'єднаної Німеччини спершу призивали до армії на рік, згодом цей термін скоротили до 9 та 6 місяців, а потім призов взагалі призупинили. 

Економія та ефективність: причини переходу на контрактну армію

Від обов'язкового призову Німеччина відмовилася майже 12 років тому, у липні 2011 року. Тоді країна оговтувалася від світової фінансової кризи і міністр оборони Карл Теодор цу Гуттенберг запропонував Ангелі Меркель зекономити на армії.

Фахівці очолюваного ним відомства підрахували: якщо відмінити призов і скоротити збройні сили з 250 тисяч до 185 тисяч військових, країна одразу зекономить 8 мільярдів євро. Та й кому потрібна така велика армія! Холодна війна вже давно закінчилася, у Європі мир. А з закордонними місіями набагато краще впорається менший, але професійніший Бундесвер.

Пропозицію цу Гуттенберга схвалили, "за" проголосували зелені, ліберали та християнські демократи Ангели Меркель. Останні — майже у повному складі.

Голос проти віддав тільки один депутат від ХДС — Патрік Зенсбург, який нині очолює союз резервістів Німеччині. Своє рішення він обґрунтував приблизно так: мовляв, це зараз здається, що навкруги одні друзі. У майбутньому все може змінитися. І виявилося, що він один був далекогляднішим за усіх своїх колег по партії.

Бундесвер шукає кадри: чому німці не хочуть в армію

Відмовляючись від призову, уряд Ангели Меркель розраховував на те, що Бундесвер без проблем знайде кадри на ринку праці. А чому б і ні? Зарплати вище за середні, перспективи росту пристойні.

По всій країні відкрили спеціальні інформаційні центри, де молоді розповідали про плюси працевлаштування в збройних силах. Утім, надії не виправдалися — молоді люди обирали інших, цивільних роботодавців.

Одразу після переходу на контрактну армію, військові почали скаржитися на дефіцит кадрів. А згодом ситуація взагалі стала драматичною. Так, наприклад, у кінці 2020 року у Бундесвері були вакантними більше 20 тисяч офіцерських посад! Армії катастрофічно не вистачало пілотів, військових інженерів, спеціалістів з кібер-безпеки, профільних лікарів і так далі. Лунали навіть пропозиції залучати до служби в Бундесвері іноземців. Утім, частіше згадували про старий-добрий призов.

Російська загроза: як війна в Україні впливає на німецьку дискусію про повернення до призову

Повномасштабний напад росії на Україну шокував Німеччину. І, звісно, німці задалися питанням — а що, як раптом завтра у небезпеці опиниться і їхня країна? Чи зможе Бундесвер захистити Німеччину? Чи достатньо в армії ресурсів?

Парламент без зайвих роздумів виділив на модернізацію Бундесверу та закупівлю нової військової техніки астрономічну суму — 100 мільярдів євро. А от  вирішити кадрове питання так швидко не вдалося. Президент союзу резервістів Німеччини Патрік Зенсбург — той самий єдиний депутат від ХДС, який 12 років тому голосував проти призупинення призову — наполягає, що його слід негайно повернути.

"Нам потрібна військова повинність. Інакше у разі загрози ми не впораємося. Близько двохсот тисяч діючих військових і ста тисяч резервістів, які ми маємо нині, не вистачить", — каже Зенсбург. 

Теоретично повернутися до призову Німеччина може дуже швидко. Адже його не скасували, а призупинили. "По суті, припинення обов'язкової служби поширюється лише на мирний час. У разі напруги чи необхідності оборони її можна активувати знову", — пояснює цей механізм Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн, голова комітету Бундестагу з питань оборони. 

На словах все просто, на практиці — набагато складніше. Настільки, що навіть прихильники призову визнають — такий сценарій малоймовірний.

"Час від часу ми чуємо дискусію про призов. Але вона не має нічого спільного з реальністю. Повернення до призову — це мільярдні витрати на реконструкцію структур, яких вже не існує", — каже Вольфганг Гелльміх, експерт з оборони та депутат Бундестагу від правлячої соціал-демократичної партії.  

Іншими словами: якщо Німеччина і вирішить повернути призов, це буде дорогий і тривалий процес. Доведеться будувати нові казарми, заново набирати на роботу чиновників, які вели облік військовозобов'язаних та інструкторів, які тренували новобранців. І суттєво збільшувати строк повинності. Адже опанувати сучасну військову техніку за півроку точно не вдасться. 

Не дуже хочуть повертатися у лави армії й німці. За даними соціологів, нині відновлення призову підтримують 45% громадян. А 49% — категорично проти.

Фото: REUTERS/Benjamin Westhoff