"Я не очікував, що "спецоперація" буде повномасштабною": інтерв'ю з британським політиком Ендрю Вудом

Військовий потенціал Сполученого Королівства знизився протягом останніх кількох десятиліть, і зараз у країни така ж стара техніка, як і в росії, але Україна може бути впевнена: без підтримки вона не залишиться.

Чи чекали на відкриту російську агресію у Великій Британії, чому військовий потенціал Сполученого Королівства знижувався десятиліттями і чого чекати офіційному Києву після уходу Бориса Джонсона з посади прем'єр-міністра, Новини.LIVE розповів британський експерт, радник округу Кенері-Уорф у Лондоні та колишній член Консервативної партії Ендрю Вуд.

Одна з ваших освіт пов'язана з вивченням війн. Це бажання розуміти історію чи бути обізнаним на випадок Третьої світової? Як взагалі оцінюєте її можливий початок?

— Це тема, яка давно цікавить мене, особливо через численні конфлікти, в які Сполучене Королівство було залучено протягом століть, британці воювали по всьому світу! Я зацікавлений цією темою частково для того, аби краще зрозуміти історію, а також, як зупинити війни в майбутньому. Я твердо переконаний, що "хочеш миру — готуйся до війни".

Військовий потенціал Сполученого Королівства знизився протягом останніх кількох десятиліть, оскільки ми витрачали менше на оборону

Отже, наша здатність стримувати потенційних ворогів зменшилася. Це, на мою думку, робить війну більш, а не менш ймовірною. 

Тож коли я був консерватором, писав статті для веб-сайту Conservative Home, у тому числі з питань оборони, хоча не всі вони були опубліковані, намагаючись заохотити більше інвестицій у військовий потенціал.

Уряд після вторгнення в Україну в 2014 році почав витрачати більше грошей, але не завжди ефективно, а частина нашої військової техніки така ж стара, як і та, що зараз використовується росіянами.

Більшість війн починаються через помилку: одна сторона неправильно розуміє іншу. Але іноді, як ми бачили в Україні, це відбувається тому, що лідер країни, путін, вірить, що він може вирішити проблеми своєї держави за допомогою війни. Проблема в тому, що коли ви починаєте війну, ви не можете знати, чим вона закінчиться.

Зараз великий інтерес викликає Тайвань, тому що багато хто вважає, що це наступне місце, де може початися велика війна

Комуністична партія Китаю загалом і президент Сі Цзіньпін зокрема не хочуть поважати демократичні уподобання народу Тайваню, який прагне власного майбутнього, незалежного від Китаю, як Україна. Й оскільки Китай стикається з проблемами, а Сі старіє, у нього може виникнути спокуса відволікти китайський народ війною.

Чи прогнозували ви повномасштабну російсько-українську війну?

— Ні, я не очікував, що "спецоперація" буде повномасштабною. Вважав, це можливо тільки на Донбасі, а росія представить все, як дії сили "ДНР" і "ЛНР", що прагнуть відновити "власну територію" — звичайно, за прихованої допомоги російської армії, та покаже, що рф не має до цих процесів жодного стосунку, а відбувається просто внутрішній конфлікт.

Зрештою путін обрав найгірший сценарій з усіх варіантів — велике вторгнення, яке виглядає, як повномасштабна війна.

Несподіваність нападу стала однією з причин, чому Україна отримала таку підтримку Заходу. Шок від війни, жахливі сцени на телебаченні, масові вбивства й біженці — це все причини, чому Захід надав підтримку.

Яким було ставлення "консерваторів" до України останні 10 років? Що змінилося з 24 лютого, коли рф почала воєнні дії проти суверенної держави?

— Я думаю, що загалом консерватори не замислювались над проблемами України, поки не стало занадто пізно. Перші ракети NLAW прибули, наприклад, лише в лютому 2022 року. Саме консервативний прем'єр-міністр підписав Будапештський меморандум у 1994 році, про який зараз майже забули консерватори. Річ у тім, що з 2016 року всю увагу політиків тримав Brexit.

Але, консерватори ставали все більш антиросійськими через інші події. Отруєння в Англії Олександра Литвиненка, а потім Сергія та Юлії Скрипалів, що мали широкий резонанс у ЗМІ. Збиття літака Malaysia Airlines Flight 17 над Східною Україною. Війна з Грузією 2008 року, а потім криза 2014 року з Україною. Звинувачення у втручанні у вибори в США і, меншою мірою, щодо Brexit. Усе це разом, а також робота розслідувачів Bellingcat дедалі більше сприяли усвідомленню того, що путіну не можна довіряти і він є загрозою європейському миру.

Консерватори мають дивне ставлення до власної оборони. Вони кажуть, що є "партією оборони", але військовий потенціал Сполученого Королівства, особливо на суші, зазнав тривалого занепаду, незважаючи на все більш очевидну агресію з боку росії — одна з причин, чому британці надсилають Україні дуже мало власного обладнання.

Борис Джонсон як лідер партії зробив багато для Великої Британії?

— Він мав великий вплив, але я вірю, що історія не запише його як великого прем'єр-міністра. Де він багато зробив для Великої Британії, так це у здійсненні Brexit після багатьох років потрясінь. У 2016–2019 роках виявилося неймовірно складним управляти нашим виходом з ЄС. Частково тому, що більшість людей, яким було доручено реалізувати, вважали поганою ідеєю, але це те, за що люди проголосували, тому потрібно реалізувати Brexit.

Борис Джонсон забезпечив Brexit, але, ймовірно, не стабільним шляхом, оскільки суперечки щодо кордону з Північною Ірландією продовжуються. Він і його попередник також обрали жорстку економічну форму виходу, а не більш м'який норвезький варіант, якому багато хто спочатку віддавав перевагу.

Він справді виграв історичний третій термін для консерваторів, але йому дуже пощастило, оскільки опонент Джонсона у 2019 році, Джеремі Корбін, був прем'єр-міністром, якому багато людей не довіряли, зокрема члени його власної Лейбористської партії.

Джеремі Корбін, мабуть, єдиний великий британський політик, який би не підтримав Україну

Я думаю, що будь-який порядний лідер консерваторів міг би виграти вибори в 2019 році, хоча, можливо, не з такою великою перевагою, як Борис Джонсон.

Частково проблема полягала в небажанні мати справу з довгостроковими проблемами, які накопичувалися роками. Наприклад, британці закрили 70% наших газових сховищ у 2017 році і тепер намагаються їх знову відкрити. Було знайдено новий політичний термін для опису уряду під керівництвом Бориса Джонсона — "кейкізм", тобто ми можемо робити те, що нам подобається, оскільки це не матиме негативних наслідків.

Як ви вважаєте, яким є ставлення "консерваторів" до активної допомоги Україні з боку Британії?

— Дуже позитивним, хоча я вважаю, що багато похвали слід озвучити Brexitу, який, як міністр оборони, взяв на себе ініціативу в цьому питанні. Він також не пішов у відставку, як інші міністри, через нещодавні скандали, і не брав участі в конкурсі лідерства консерваторів до кінця процесу, щоб зосередитися на війні. У результаті, я думаю, він був би серйозним британським кандидатом на посаду генерального секретаря НАТО.

Спочатку вважалося, що війна та реакція Бориса Джонсона нададуть його керівництву певного позитивного імпульсу, але врешті-решт це була лише пауза, а не зміна ситуації. Ймовірно, тому, що більшість консерваторів очікують, що будь-який майбутній лідер Консервативної партії буде підтримувати Україну, аби зберегти Джонсона на посаді прем'єр-міністра, не має критичного значення для британської підтримки України.

Люди в Україні мають знати, що британська підтримка України залишатиметься сильною через глибокі історичні причини, а не лише через те, хто є лідером

Ліз Трасс пообіцяла продовжити політику Бориса Джонсона й бути "найбільшим другом" України, якщо стане прем'єр-міністеркою країни. На вашу думку, Україні варто розраховувати на таку ж сильну підтримку до закінчення війни і, можливо, навіть після?

— З боку Великої Британії — так, причому незважаючи на те, хто буде наступним лідером — Ріші Сунак чи Ліз Трасс, оскільки на національному рівні більшість жителів Сполучених Королівств підтримують Україну. Це з багатьох причин, але головна з них — спогади про опір Сполученого Королівства Адольфу Гітлеру та німцям у 1939-1945 роках.

Багато британців починають сприймати путіна та росію як сучасні еквіваленти нацистської Німеччини

Зараз, у 2014-2022 роках, Україна виконує ту ж роботу, яку Британія здійснювала з 1939-го по 1945-й, протистоючи злу.

Бен Уоллес, скоріш за все, залишиться міністром оборони, а отже, продовжить керувати всіма процесами. Але проблема полягає в тому, що невирішені питання щодо Brexit, зокрема і північноірландського кордону, можуть спричинити проблеми в Європі та з американцями. Україні не потрібна торгова війна в Європі, яка завдасть ще більше економічних збитків і розколить Захід. Ліз Трасс швидше, ніж Ріші Сунак, розпочне торгову війну через ірландський кордон та інші торговельні питання.

Лейбористська партія під керівництвом Кейра Стармера також, ймовірно, підтримуватиме Україну в довгостроковій перспективі. Це не завжди було так, але вони повертаються до своєї більш пронатовської позиції, адже допомогли заснувати НАТО.

У британських ЗМІ все частіше з'являється інформація щодо ймовірного призначення Бориса Джонсона Генсеком НАТО. Чи підтримають його у разі спроби?

— Я не вважаю Джонсона серйозним кандидатом, хоча на папері він був би хорошою людиною для цієї ролі з його міжнародним досвідом. Борис Джонсон сам по собі блискучий "продавець", але погано розбирається в деталях зовнішньої політики і припустив низку широко розрекламованих помилок — наприклад, зустріч в Італії з колишнім агентом КДБ Олександром Лебедєвим.

Він не був успішним міністром закордонних справ Великої Британії з 2016 по 2018 роки, що найбільше нагадує посаду Генерального секретаря НАТО. Є кілька інших серйозних претендентів на цю роль. Всі попередні були вихідцями із Західної Європи, тому, зважаючи на загрозу з боку росії, настав час для голови зі Східної Європи.

Інша причина, чому я не очікую, що він захоче виконувати цю роль — фінансова. Ми знаємо, що Джонсон турбується про гроші та має чудовий смак. І хоча заробітня плата в НАТО є хорошою, це може обмежити його здатність заробляти гроші ще десь. Борис Джонсон також може фантазувати про повернення в політику Великої Британії, а роль у НАТО може цей процес ускладнити.

Крім того, багато європейців не довіряють йому, як і адміністрація Байдена, котра, за моєю підозрою, буде ухвалювати рішення наступного року.

Якщо Джонсон дійсно стане лідером у списку кандидатів, як ця посада вплине на курс України до НАТО?

— Як ми бачили на прикладі заявок Швеції та Фінляндії, хоча Генеральний секретар виконує важливу дипломатичну функцію, члени НАТО та сама Україна зрештою відіграватимуть набагато більшу роль в ухваленні будь-якого рішення. 

Для України було б важливо, щоб наступний Генсек підтримав вступ України до НАТО, і, можливо, це питання стане одним із головних аргументів щодо того, хто отримає цю посаду

Я бачу, що НАТО й Україна стають дедалі ближчими (країни НАТО захочуть дізнатися від української армії, як вона воювала з рф), але приєднання України до блоку багато в чому залежатиме від того, як закінчиться конфлікт, а також від погляду європейців на їхні майбутні відносини з рф. Чи захочуть вони відновити зв'язки, які були раніше, чи розглядатимуть путінську росію, як постійного суперника (що означає продовження "холодної війни"). В останньому випадку Альянс захоче, щоб Україна до нього приєдналась.