"Потік" потік — хто стоїть за вибухами газогонів Nord Stream і чому всі підозрюють росію

"Північний потік" і "Північний потік-2" — підводні газогони, що з'єднують росію з Німеччиною — не лише найскандальніші, а ще й наймедійніші енергетичні об'єкти останнього десятиліття. Важко знайти трубопроводи, які б так часто потрапляли в топ міжнародних новин. Чого тільки з ними не відбувалося: будівництво газогонів намагалися зупинити, проти них запроваджували санкції,  використовували для енергетичного шантажу. І нарешті, газогони підірвали. Хто, як і, головне, навіщо це зробив?

Від аварії до диверсії: що відомо про загадкові вибухи в Балтійському морі

Про пошкодження одразу двох "Північних потоків" та масштабний витік газу в Балтійському морі європейці дізналися 27 вересня. Хоча насправді сталося все днем раніше — 26 вересня. Тоді шведські сейсмологи зафіксували підводні вибухи потужністю 100 кілограмів у тротиловому еквіваленті в районі датського острова Борнхольм. А пізніше на місці цих вибухів берегова охорона побачила "кипляче море". Так виявили витік газу з першого та другого "Північних потоків". Усього чотири — по дві у виняткових економічних зонах Швеції та Данії. "Таких збігів не буває", — про це одразу заявили авторитетні експерти.

"Один витік може бути наслідком аварії. Але якщо ми бачимо чотири витоки, які сталися практично одночасно, то це, швидше за все, диверсія", — пояснює їхню позицію Йоганнес Петерс, голова центру морської стратегії та безпеки при університеті міста Кіль.

З версією експертів погодились і політики. Про саботаж заявили прем'єри Данії, Норвегії, Швеції, Польщі, канцлер Німеччини, держсекретар США, глави Єврокомісії та НАТО.

Російський слід: чому у вибухах усі підозрюють москву, і кого звинувачує вона сама

Якщо про сам факт диверсії лідери європейських держав говорять голосно і відкрито, її потенційних організаторів намагаються поки не називати. Мовляв, уже створено спеціальну групу з представників Швеції, Данії та Німеччини, вони у всьому розберуться. А ось експерти менш обережні.

"Якщо подивитися на складність вибухів, на те, наскільки складно здійснити таку диверсію, то можна дійти висновку, що тут замішана держава. А в балтійському регіоні є лише одна держава, яка має можливості та мотивацію це зробити. Очевидно, що це росія", — вважає Йоганнес Петерс.

Навіщо росії підривати газопроводи, на будівництво яких вона витратила мільярди і завдяки яким заробляла мільйони? Є щонайменше кілька причин:

1. Демонстрація сили. Вибухи у Балтійському морі можуть бути сигналом кремля країнам НАТО та всьому колективному Заходу. Мовляв, дивіться, на що ми здатні. Поки що підірвали свій газопровід, а якщо надалі підтримуватимете Україну, займемося і вашими трубами. Наприклад, газопроводом Baltic Pipe, який жене газ із Норвегії до Польщі через Данію. Його, до речі, урочисто відкрили у день, коли відбулася диверсія. Дивовижний збіг.
2. Помста Євросоюзу. У кремлі дуже ображені на Європу за політичну та військову підтримку України, за санкції, за плани відмовитись від російських енергоносіїв. І вже не раз намагалися шантажувати європейські країни, лякаючи їх холодною зимою без газу. Так, наприклад, за останні кілька місяців росія двічі зупиняла перший "Північний потік", вигадуючи безглузді причини планових робіт. Тепер нічого пояснювати не треба: який газ, якщо у трубах пробоїни? І до суду ніхто з європейських партнерів не потягне — форс-мажор.
3. Посилення образу зовнішнього ворога. Вибухи в Балтійському морі — чудовий привід вкотре звинуватити західні країни в підступності та шкідництві та нагадати населенню про те, що ворог не спить. Це у росії вже, до речі, зробили. Президент путін особисто заявив, що диверсію організували "англосакси". А ФСБ порушила кримінальну справу за статтею "міжнародний тероризм".

Підводні човни, дрони та водолази: як підривали "Північні потоки"

Це теж поки що загадка. Є лише версії, які не підкріплені доказами. Західні спецслужби вважають, що вибухівку заклали водолази. Або простіше — її могли на тросах спустити на дно моря з борту човна чи катера або доставити до району острова Борнхольм за допомогою підводних безпілотників. Цілком можливо, що під час міжнародного розслідування з'являться й інші нові версії. Також можливо, що події в Балтійському морі так і не вдасться реконструювати.

Ремонтувати чи демонтувати: що робити з "Північними потоками"

Нині ситуація в Балтійському морі більш-менш стабільна. Газ, що знаходився у непрацюючих газопроводах, виплив назовні. Представники компанії-оператора Nord Stream вже назвали масштаби витоку — 800 мільйонів кубів блакитного палива. Для порівняння, такого обсягу газу, наприклад, Данії вистачило б на три місяці. І тепер постало питання: що робити з пошкодженими російськими трубами?

Ремонтувати? Чи це можливо в принципі, поки не зрозуміло, пробоїни ще навіть не оглядали фахівці. Натомість ЗМІ вже повідомили, що німецькі спецслужби вважають, що в результаті диверсії "Північні потоки" можуть стати повністю непридатними для транспортування газу. У них потрапить солона вода, яка спровокує корозію. Та й навіщо ремонтувати, якщо Європа твердо взяла курс на відмову від російського газу? Якщо не передумає, то це просто викинуті на вітер гроші. Причому дуже великі. Враховуючи, що вибухи пошкодили всі чотири нитки двох "Північних потоків", їх ремонт може коштувати кілька сотень мільйонів євро.

Демонтувати? Цей варіант пропонують німецькі екологи, які активно протестували проти їхнього будівництва. Керівник організації Deutsche Umwelthilfe вважає, що іншого варіанта просто немає і розібрати свої трубопроводи має "Газпром".

"Ці газопроводи ніколи більше не мають запрацювати. А отже, їх потрібно демонтувати. Не може бути такого, що на дні Балтійського моря в майбутньому, порушуючи унікальну екосистему, просто лежатимуть промислові труби. Я вважаю, що демонтувати їх має "Газпром". Ми порушимо цю тему, як тільки закінчиться війна в Україні", — говорить Саша Мюллер-Креннер, голова Deutsche Umwelthilfe.

Екологи кажуть, що побоювалися диверсій на "Північних потоках". І порушували це питання, опротестовуючи їхнє будівництво в судах. Але екологів ніхто не почув.

"Ми запитували, що буде у разі акту саботажу, теракту? Адже після терактів 11 вересня в США було зрозуміло, що метою може стати все, що завгодно. У тому числі й газопроводи. А нас заспокоювали, мовляв, нічого не станеться. Тож, я думаю, що ніхто і не розробив жодного плану на цей екстрений випадок", — згадує Мюллер-Креннер.

Тепер диверсій на об'єктах критичної інфраструктури злякалися і європейські політики. У їхніх планах стрес-тести та посилена охорона всіх газопроводів, терміналів з прийому зрідженого газу та АЕС. Забезпечення їхньої безпеки стане однією з головних тем саміту лідерів ЄС у Празі, що відбудеться цього тижня.