"У кожній родині, що прихистила біженців, відбувається процес інтеграції України до Європи": інтерв'ю з німецьким міграційним експертом

Для Ангели Меркель він придумав міграційну угоду з Туреччиною, яка кілька років тому допомогла стримати потік сирійських біженців до Європи. Наразі консультує інших європейських лідерів та радить, як краще підготуватися до можливої нової хвилі біженців із України. Геральд Кнаус — авторитетний соціолог та експерт з питань міграції, засновник аналітичного центру European Stability Initiative — розповів про те, скільки українських біженців можуть приїхати до ЄС цієї зими і чому він радить розподіляти їх по сім'ях.

— Пане Кнаусе, повномасштабне вторгнення росії на територію України викликало масштабну міграційну кризу. За оцінками ООН, вона найбільша з часів закінчення Другої світової війни. Наприкінці лютого, коли ви побачили в новинах черги на кордонах України з Польщею, Угорщиною, Румунією, чи очікували ви, що міграційна хвиля буде такою масштабною?

— Я цього чекав, і я цього боявся. Я неодноразово говорив: війни, які путін вів у Чечні, у Сирії, на сході України, починаючи з 2014 року, завжди призводили до того, що більшу частину населення становили переселенці або переміщені особи. Це елемент його жорстокої та нелюдської війни. Тому ще на початку березня я спрогнозував, що за короткий час свої домівки можуть залишити 10 мільйонів українців. Я трохи помилився. Реальні цифри вищі. Мільйони виїхали до Європи, але ще більше людей стали переселенцями всередині України. Вони залишилися в країні, але змушені були переїхати.

— Ви згадали Сирію і 2015 рік, коли біженці з цієї країни потоком ринули до Європи. Як ви вважаєте, чи можна порівнювати ці міграційні кризи? Вони схожі?

— Так, і там, і там дуже схожі причини, які змусили людей тікати. У Сирії міграційну хвилю спровокували Башар Ассад і путін, в Україні — путін сам. Завжди слід пам'ятати, що до 24 лютого в Європі не було біженців з України. Тому нам дуже важливо підтримувати Україну, надаючи їй фінансову, політичну та військову допомогу. Ну і, звичайно, приймати людей, які тікають від війни.

— Поговорімо про Німеччину. У перші ж дні війни офіційний Берлін заявив — двері не просто відчинені, а широко відчинені. Мовляв, країна прийме всіх українців, котрі захочуть приїхати. Процес реєстрації був простим і зрозумілим — люди одразу ж отримували тимчасову посвідку на проживання, соціальну допомогу, медстраховку. Ви чекали від бюрократичних та прискіпливих німців такої швидкої реакції?

— Так, чекав. Адже всім було зрозуміло — немає жодної альтернативи, інакше не можна. Симпатія людей до українців, підтримка та співпереживання були величезними. І я вважаю, що Німеччина дуже правильно зробила, коли прирівняла біженців з України до громадян Німеччини. Вони отримують такі самі соціальні виплати, як і безробітні німці, таке ж базове пенсійне забезпечення, їм оплачують житло, комуналку, допомагають знайти себе на ринку праці. Але якщо зараз, узимку, до Німеччини приїде ще півмільйона людей, системі потрібно буде проявити ще більшу гнучкість.

— Що ви маєте на увазі?

— Я вважаю, що держава має фінансово допомогти німецьким сім'ям, які дали притулок у себе українцям. І гарантувати підтримку тим людям, які заявлять, що хотіли б це зробити. І це стосується не лише Німеччини, а й інших європейських країн. Потрібно створити спільну європейську платформу, на якій могли б зареєструватися сім'ї з Італії, Іспанії, Франції, які готові прийняти українців. І всі ці люди мають отримувати однакову матеріальну допомогу. Тоді ми не допустимо ситуації, коли новоприбулим біженцям доведеться ночувати в спортивних залах або виставкових центрах.

— Тобто ви за приватний розподіл біженців по сім'ях? А яка тоді роль держави? Хіба не вона централізовано має шукати ресурси?

— Так і є, держава несе відповідальність. Але у нас надзвичайна ситуація, нічого подібного до цього Європа не переживала 70 років. І в розпорядженні держави немає одразу мільйона порожніх квартир. Звичайно, держава має і шукатиме їх, але якщо ми не хочемо, щоб люди провели зиму в контейнерах і наметах, ми повинні мобілізувати громадянське суспільство. За такої схеми виграють усі: держава, українці та волонтери, які захочуть дати їм притулок.

— Ви сказали, що взимку можуть приїхати ще півмільйона біженців. Це ваше припущення чи прогноз на найближчий час?

— Нещодавно я був на контрольно-пропускному пункті Паланка на кордоні України з Молдовою, там практично не було людей. Але й на вулиці ще не так холодно, як буде за кілька тижнів. Я думаю, що українці не хочуть їхати, але може скластися ситуація, за якої вони будуть змушені це зробити. Якщо не буде світла, води, тепла тощо. Тоді й для української держави буде краще, якщо частину її громадян прихистять, наприклад, у Німеччині. Тому нам потрібно готуватися і робити це прямо зараз. Німеччина легко зможе прийняти ще півмільйона людей, якщо продумати стратегію і все правильно організувати.

— І насамкінець спитаю вас про час після війни — що буде, коли вона закінчиться. Як ви вважаєте, повернуться люди назад?

— Я думаю, що дуже багато людей повернуться. Але я вважаю, що до цього моменту Україна та ЄС мають домовитись про збереження принципу вільного пересування людей. Хтозна, як швидко Україна стане членом ЄС. Тому я раджу українській владі вже зараз домагатися від європейців гарантій вільного пересування, закріпити цей момент. Це важливо і для українців, і для європейців. Адже зараз у кожній родині, по суті, і відбувається процес інтеграції України в Європу.

Фото:  Getty Images