Зведені класи та англомовні вчителі: як навчаються українські діти в німецьких школах

В Німеччині діти від 6 до 18 років обов'язково мають відвідувати школу. До батьків навіть може прийти поліція, якщо вчитель скаржиться, що учень пропускає навчання без причини. Новини.LIVE поспілкувалися з українками, які разом із дітьми вирушили до ФРН та оселилися у Фрідріхсгасені (земля Баден-Вюртемберг), і дізналися про особливості навчального процесу в німецьких школах.

Освіта в Німеччині складається з трьох частин: молодшої, середньої та старшої шкіл. І якщо на першому етапі всі діти рівні, то середня школа вже відбирає найбільш здібних учнів до гімназії. Там навчання триває вісім років, і саме ці випускники потім вступають до вишів. Менш здібні діти вчаться п'ять або шість років, отримують атестат про закінчення основної школи та продовжують вчитися на спецкурсах або в коледжах згідно з вибраним фахом.

Станом на літо 2022 року кількість українців, які вимушено залишили батьківщину і знайшли притулок у Німеччині, становить близько 800 тисяч. Більшість дітей потрапили до так званих інтеграційних шкіл. Вони є в кожному місті Німеччини і призначені для тих, хто не знає німецької.

"Наше завдання — щоб діти вивчили розпорядок дня, назви шкільних предметів, уроків, основні слова для спілкування та розуміли пояснення вчителя. Зазвичай цей процес триває упродовж року. Після цього ми тестуємо учнів і розуміємо, можна їх перевести до регулярної німецької школи чи є потреба продовжити вивчення мови", — розповів директор школи Людвіг-Дюр Пауль Баутлер.

Читайте також: Вступна кампанія 2022: все, що треба знати абітурієнту

З квітня 2022 року в цьому навчальному закладі відкрили три класи для українців. Але через брак вчителів дітей записали до зведених класів: 1-2 клас — всі діти віком 6–8 років; 3-4 клас — до 10 років, а учнів 5-7 класів звели разом. За словами батьків, загалом така схема поділу їм до вподоби.

"Я рада, що моя донька навчатиметься з українцями. Але виявилося, що вчителі не готові були до наших дітей. Добре, що старша донька знає англійську, і її перевели до 7 класу Гімназії Карла Майбаха з математичним нахилом. В Україні вона навчалася у 8-му. Усіх, хто прибув з України, понизили на клас, мовляв, щоб їм легше було освоїтися", — розповідає українка Олена Панченко, яка разом із донькою та сином виїхала з Рівненської області.

У Євгенії з Києва до німецької школи пішли дві доньки. В Україні старша, Олександра, закінчувала 4 клас, а молодша, Юлія — 2-й. У Німеччині дітей взяли до 3 класу та зведеного 1-2 класу.

Жінка розповідає, що діти мають по три уроки на день: німецька мова, математика, спорт або мистецтво. Програма значно легша, ніж в українській школі, домашні завдання молодша часто встигає зробити ще на уроці, особливо з математики.

"Коли ми прийшли подавати документи наприкінці березня, у списку були 45-ті. Тому в секретаріаті запропонували старшу доньку записати до інтеграційного класу, де вчаться діти з Сербії, Албанії, Домініканської республіки, Японії", — пригадує Євгенія.

Українка розповідає, що діти на перервах обов'язково виходять на подвір'я, а вчитель тим часом провітрює клас, і це учням дуже подобається. Навіть у дощ гуляють під навісом. Виняток — сильний мороз чи спека влітку. Канікули у навчальних закладах довгі лише влітку — від чотирьох до шести тижнів у липні або серпні, все залежить від регіону.

Порівнюючи навчання у зведеному українському класі та в інтеграційному, жінка каже, що для вивчення німецької мови краще, коли діти потрапляють в клас, де майже не говорять українською.

"Старша донька вже добре спілкується на побутовому рівні німецькою. А менша, яка потрапила в український клас, значно менше говорить. Вони навіть вчительку навчили багатьом українським словам. І це нам ще пощастило, бо жоден з наших вчителів не знає російської", — наголошує Євгенія. Вона додає, що у класі дехто говорить англійською, тому в класі діти знаходять спільну мову.

Інші мої знайомі з північних земель над Берліном скаржилися, що потрапили в російськомовний клас. А під Франкфуртом, навпаки, україномовні класи середньої школи завдають тон — і свята українські організовують, і фестивалі

Вчителька молодших класів Марія Щварц українськими дітьми пишається. Каже, вони найкращі математики, але через слабку німецьку учнів змушені брати на один клас нижче, ніж в Україні. І якщо у молодшої та середньої школи ще є можливість інтегруватися в німецьку освіту і перейти у звичайні класи, то випускникам вступити до вишів цього року буде складно.

"Після закінчення гімназії учнів тестують, і на основі цих балів вони отримують абітур — документ, з яким вступають у виші. Зазвичай вчитися у нас продовжують одиниці, ті, хто справді вирішив присвятити себе науці або медицині. Крім того, навчання у вишах платне, лише дуже здібні студенти мають стипендії", — пояснила працівниця Служби молодіжної міграції (Jugend migrations dienste) Анна-Крістіна Тель.

Абітурієнти, що склали ЗНО в Україні, можуть отримати шанс на вступ до німецької вищої школи. Для цього вони мають перекласти сертифікат з балами німецькою мовою і відправити його в регіональні міністерства освіти ФРН, залежно від місця тимчасового перебування. Виходячи з кількості балів, абітурієнту дадуть відповідь, чи зможе він вступити до університету в Німеччині.

Головне тут — знання мови. Ті, хто володіє німецькою, зможуть швидко інтегруватися й успішно завершити навчання. Але є ще одна складність — не кожне німецьке місто має поруч університет. Тож часто молоді люди їдуть вчитися в іншу землю ФРН.