Вибори в Польщі: пастка, гра на націоналізмі і драма влади
Поділитися
Польський політичний парадокс є настільки виразним, що він вартий підручників з політтехнологій. У розділі "Як не треба".
У владних кабінетах у Варшаві стало трохи сумно. Дехто пакує речі, бо правляча Обʼєднана Правиця — партія "Право і Справедливість" разом з кількома меншими партіями — таки, найімовірніше, виграє, але її перше місце на виборах не дозволить сформувати коаліцію.
Натомість у її головних опонентів — партія "Громадянська платформа" — є серйозний шанс отримати друге місце і перейняти владу.
Та найнесподіваніше зараз те, що протягом останніх місяців у Польщі абсолютно проукраїнська (у контексті підтримки воюючої України) влада РП змушена боротися за голоси антиукраїнськи налаштованих виборців, за голоси маргінальних категорій громадян.
Чи ця битва буде вирішальною? Чому партія "Право і Справедливість", її лідери, премʼєр-міністр Матеуш Моравецький та президент Анджей Дуда відзначились останнім часом досить категоричними заявами, які можна трактувати як ворожі до України?
І чому лідер партії Ярослав Качинський, брат-близнюк трагічно загиблого президента Польщі Леха Качинського, продовжує публічно казати, що його країна продовжить підтримувати воюючу Україну?
Політичні рейтинги
Найновіші соцопитування, оприлюднені 26 вересня, свідчать про те, що "ПіС" утримує лідерство з 36% (плюс 1% порівняно з попереднім опитуванням 12 вересня).
На другому місці опозиційна "Громадянська платформа" Дональда Туска з 29% (плюс 3% відповідно).
На третьому місці ліві з 10% (плюс 2%), на четвертому "Третя дорога" з 8% (+2%), до Сейму проходить також "Конфедерація" з 7% (втратила 1%).
Ще пів року тому нинішня влада Польщі, беззмінна вже дві каденції, була певна у своїй перемозі і на цей раз.
Ще восени минулого року у націоналістичної партії "Конфедерація" соцопитування показували кілька відсотків підтримки, на цю політичну силу, яка відзначалась антиукраїнською риторикою (проти допомоги Україні, за Польщу для поляків та ін.) мало хто звертав уваги.
Але протягом останніх місяців "Конфедерація" отримала майже 10% підтримки, що зробило її ледь не третім гравцем на політичній сцені Польщі. Дивно? Абсолютно ні. "ПіС" потрапила у свою власну пастку.
Пастка партії "Право і Справедливість"
Згадаймо, за кілька років до великої війни польська влада експлуатувала меседжі щодо національних інтересів РП, проти політики Європейського Союзу.
Наприклад, Польща разом з Угорщиною у період пандемії коронавірусу погрожувала заблокувати бюджет ЄС разом. Причиною була різниця у поглядах на деякі засади права між Варшавою та Брюсселем.
Серед українських питань одним із найбільш роздмухуваним були історичні події на Волині. Польська сторона наполягає, що різня була тільки щодо поляків і відверто замовчує різню українців — це дуже зручно за відсутності історичної доктрини і послідовного донесення фактів історії з боку України.
Зрозуміло, перед війною двосторонні відносини між Києвом та Варшавою переживали один із найгірших періодів. Усе змінила війна.
Поляки — як держава, суспільство, влада — відгукнулися на біду України, відкрили кордони для біженців, волонтерили, допомагали жінкам і дітям з України, селили їх, обігрівали, ділились продуктами та одягом, домівками.
Польща була як натягнутий нерв, разом з Україною боролась за надання нам зброї, боєприпасів, коштів від Заходу. Емоція була єдина для всіх перед обличчям спільного ворога — Польща історично 300 років бореться з Росією, менш чи більш успішно.
І партія влади цього разу теж зробила свідомий вибір, єдино можливий — за нашу і вашу свободу. Ми маємо бути вдячні Польщі, бо від її позиції, від її реакції багато що залежало у дискусії Заходу, в ухваленні рішень.
Але найбільшою помилкою влади РП було те, що протягом останніх півтора років вона не пояснювала, чим є прийняття біженців в Польщі — це і допомога Україні, і нові робочі місця, які заповнили українки на важких напрямках: на підприємствах, у сільському господарстві, у торгівлі тощо.
Польська влада не пояснювала постійно своєму виборцю, що біженки-українки приносять до бюджету Польщі більше коштів, ніж отримують соціальної підтримки.
Влада мовчала про те, що в Польщі залишилась найактивніша частина українських біженців, бо соціально незахищені (інваліди та пенсіонери) поїхали здебільшого до Німеччини, Швейцарії та Нідерландів — туди, де вони мають високий рівень соціальних виплат.
А тим часом, російська пропаганда працювала на різних рівнях, втовкмачуючи польському обивателю, що нібито українки "злі, бо відібрали роботу у поляків, обібрали польський бюджет, хочуть все задармо".
Чи могло це не вплинути на настрої виборця правлячої партії, якому до війни весь час розповідали про "поганих" українців, "націоналістів"? Питання риторичне.
"Конфедерація" та "Третя сила" посувають лідерів
Основу електорату "ПіС" становить виборець консервативний, ортодоксальний, виборець із села і маленьких містечок. І саме цей виборець виявився дуже чутливим до націоналістичних гасел "Конфедерації".
І от тепер "ПіС" намагається терміново перебудувати передвиборчу риторику і змагається з "Конфедерацією" за 5-6 відібраних відсотків. Цікаво, що "Конфедерація" дає до зрозуміння, що може створити у парламенті коаліцію з "ПіС". Натомість лідер "ПіС" Ярослав Качинський активно заперечує цю можливість — ніколи не підемо на таку коаліцію.
Це зрозуміло, Качинський прагне повернути свого виборця і дати йому зрозуміти, що є велика різниця, за кого голосувати. Це одні з останніх виборів для лідера в його активному політичному житті, тому вони дуже важливі — йдеться про політичне наступництво.
Ще одна політична сила, яка йде чоло в чоло з "Конфедерацією" у виборчій гонитві (8-9% у соцопитуваннях) — "Третя сила", політичний візерунок якої створено лише протягом останніх кількох років, вона відносно нова на сцені.
Її можна назвати силою, що пропагує умовно ліберальні погляди з домішком "лівизни" у питаннях соціальної підтримки населення.
Ймовірні результати виборів у Польщі
Якщо дуже умовно казати, то успіх "Конфедерації" та "Третої сили" на цих виборах зумовлений втомою від двох найбільших політичних сил Польщі — "ПіС" та "Громадянської платформи", які на декілька десятиліть заполонили собою політичну сцену і протиріччями якої охоплена вся велика політика в країні.
Виборець консерваторів (ПіСу) і лібералів (ГП) вже втомився від одних і тих же облич і гасел, бо в обох партіях лідерство ревно утримують давні суперники Ярослав Качинський та Дональд Туск, які вийшли колись з одного політичного грона.
А втім, за два тижні до виборів ще багато чого може змінитися. У Польщі політичних скандалів не бракує, і може зʼявитися умовний джокер.
Але вже зараз можна обережно припустити, що правляча досі "ПіС", вірогідно, втратить більшість у парламенті і перейде у статус потужної опозиції.
Не виключено й те, що електорат "ПіС" мобілізується, і влада утримається.
Можливо, у новому парламенті існуватиме неформальна коаліція "ПіС" та "ГП" для голосування за важливі законопроєкти, хоча формально закріпленої такої коаліції між консерваторами та лібералами бути не може, надто антагоністично вони діють публічно протягом десятиліть.
Є певна вірогідність, що влада перейде до лібералів — ГО, ліві та "Третя сила", які спільно здатні набрати понад 50% голосів. Але не можна впевнено стверджувати, що цей варіант найвірогідніший. Тому, поки одні "пакують валізи", інші "затамували подих".
Що це означає для України? Найвірогідніше, Польща продовжить підтримку України на нинішньому рівні.
Найгірше було би, якби у владній коаліції дійсно опинилась крайньонаціоналістична "Конфедерація", бо шлях до націоналізму в його найстрашнішому, спотвореному варіанті Польщі точно не потрібний — хоча б тому, що в нинішній ситуації це грає на руку Росії.
Читайте Новини.LIVE!
