Вибори в Польщі: що зміниться у відносинах країни з ЄС та Україною
Поділитися
У Польщі 15 жовтня відбулись парламентські вибори, перемогу на яких здобула партія "Право та Справедливість", однак більшість, схоже, сформує саме опозиція. Та напередодні виборів чимало питань стали наріжним каменем у взаєминах Києва та Варшави, зокрема, це стосується імпорту зерна, постачання зброї, а також допомоги українським переселенцям, які вимушено втекли до Польщі через повномасштабне вторгнення Росії.
І хоча багато хто розумів, що гостроту заяв підігрівало саме наближення 15 жовтня і виборів, але впевненості у тому, що градус знизиться, не було. Як, власне, розвиватимуться відносини між Польщею та Україною, розповів Новини.LIVE кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський.
— Пане Станіслав, що після виборів зміниться загалом для Польщі?
— Висока явка на виборах свідчить про те, що більшість поляків воліють змін. Є всі прогнози, що Польща може змінити свою політичну парадигму.
За тими даними, які вже маємо, можемо говорити, що країна незабаром отримає новий парламент, який відрізнятиметься від того, який був.
Зараз на першому місці "Право та справедливість", далі "Громадянська коаліція", "Третій шлях", "Лівиця", "Конфедерація". Опозиційні партії, об'єднавшись, можуть отримати абсолютну більшість у новому парламенті.
Тобто фактично у них є шанс сформувати новий уряд, а це означає, що може бути нова сторінка для Польщі — як всередині країни, для її внутрішньої політики, а також у відносинах із зовнішнім світом, зокрема з Україною, з Європейським Союзом і іншими державами.
— На що конкретно можна розраховувати у відносинах з ЄС та Україною за умови, що уряд сформує опозиційна коаліція на чолі з Дональдом Туском?
— Може бути покращення по лінії відносин з Європейським Союзом — про що, власне, говорив сам Туск, бо він є не лише польським, а й європейським політиком. Тож є сподівання, що так воно і буде.
Прогнозую, що будуть покращені відносини з Україною, враховуючи, що ідеологія і наративи опозиції відрізняються від провладної партії.
Але це не стосується, наприклад, питання зерна. Бо варто розуміти, що до майбутньої коаліції увійде "Польська селянська партія" (проходить на виборах із "Третім шляхом". — Ред.), і з її електоратом треба рахуватись, щоб, власне, зберегти цю коаліцію.
Але, думаю, все ж таки буде конструктив, і Варшава не матиме з Києвом якихось складних моментів. Історична політика може відійти вже у віддалену перспективу чи взагалі зійти з порядку денного, бо при владі будуть перебувати саме опозиціонери, які сформують новий уряд.
"Громадянська коаліція" разом із партнерами не бути чинити перешкод на європейському, євроатлантичному шляху України, що можна було очікувати, наприклад, від партії "Право та справедливість". І тим паче від "Конфедерації", якби "ПіС" утворила з нею коаліцію.
Поки що є кращий сценарій, ніж він міг бути. Але, знову ж таки, потрібно дочекатися офіційних результатів, які будуть представлені Національною виборчою комісією Республіки Польща. І якщо вони будуть у своїй більшості збігатись із результатами екзитполів, то можемо говорити, що Польща перейшла на новий етап свого життя.
— Напередодні виборів лунали заяви про те, що припиняться виплати для українських переселенців. Був такий жарт, що українці сиділи на валізках і чекали результатів виборів. Як ви гадаєте, що буде із допомогою українським переселенцям?
— Я передбачаю, що негативного сценарію у цьому контексті не станеться. Було б гірше, якби при владі були б "Право та справедливість" з "Конфедерацією".
Це справді був би виклик для української держави. Бо українські громадяни у Польщі були б у скрутному становищі, враховуючи жорстку міграційну політику "Конфедерації". Яка, до слова, є більш жорстокою навіть за "ПіС".
Останні переважно концентрують свою увагу на вихідцях з Близького Сходу та Африки. А "Конфедерація" могла б переключитись на українців — і це варто розуміти.
Ми пам'ятаємо їхні різного роду заяви, зокрема, про українізацію чи бандеризацію Польщі. І це також варто усвідомлювати.
Якщо все ж таки такого уряду не буде, на що ми можемо сподіватися, то, думаю, що "Громадянська коаліція" разом із співкоаліаціантами, не будуть так гостро налаштовані проти мігрантів — і будуть надалі надавати можливість працювати і навчатися на території Польщі.
І в цілому, відносини між нашими країнами покращаться, особливо на фоні тих подій, які були в останні тижні, місяці. Йдеться про те похолодання між країнами, яке було з вини "ПіС". Є надія на якісь зміни, але будемо спостерігати.
— Разом із виборами до Сейму і Сенату у Польщі відбувся референдум. На нього винесли чотири питання: підвищення пенсійного віку; ліквідація стіни на польсько-білоруському кордоні; допуск тисяч нелегальних іммігрантів з Близького Сходу та Африки; підтримка продажу державних активів іноземним структурам. Однак уже очевидно, що цей референдум провалився. Що далі буде з міграційною політикою Польщі?
— Явка на референдумі склала лише сорок відсотків. Це означає, що його результати є необов'язковими, адже потрібно було не менше 50%.
Тут теж можна підкреслити настрої виборців. Вони фактично бойкотували цей референдум, який був винаходом "ПіС".
До слова, саме Туск закликав не голосувати на референдумі. Так і відбулось. Це також означає, що люди хочуть змін. Про це говорить як висока явка, бойкот референдуму, так і високі показники опозиції у Сеймі та Сенаті.
На референдумі було два питання, які стосуються міграції. Поляки не підтримують антиміграційні наративи, які можна було почути як від "ПіС", так і від "Конфедерації". Офіційна влада прогадала.
Вона сподівалась на консервативний електорат, але він, видно, не зміг мобілізуватися. Або цей електорат уже втомився від своїх обранців — і це варто розуміти.
Читайте Новини.LIVE!
